Розписка про визнання боргу — зразок

Презентація

Розписка про визнання боргу — це документ, у якому боржник прямо визнає, що він винен кредитору певну грошову суму, із зазначенням підстави виникнення боргу та порядку його повернення. Вона ґрунтується на загальних положеннях зобов'язального права Цивільного кодексу України (зокрема ст. 202-203 щодо правочинів) і слугує насамперед доказом: вона підтверджує існування вже виниклого зобов'язання. Відмінність від договору позики: якщо договір позики (ст. 1046 та наступні ЦК України) породжує саме позикове зобов'язання — позикодавець передає кошти, а позичальник зобов'язується їх повернути, — то розписка про визнання боргу підтверджує вже наявну заборгованість незалежно від її підстави (раніше передані кошти без письмового оформлення, неповернутий аванс, неоплачена заборгованість між фізичними особами тощо). Тобто розписка про визнання боргу за своєю природою часто має декларативний характер: вона не стільки створює нове зобов'язання, скільки визнає та документує вже існуюче, що суттєво полегшує доведення боргу кредитором у разі спору. Важливий практичний наслідок: відповідно до ст. 264 ЦК України, вчинення боржником дій, що свідчать про визнання ним боргу (у тому числі підписання розписки про визнання боргу), перериває перебіг позовної давності. Це означає, що після підписання такої розписки строк позовної давності для стягнення боргу починає обчислюватися заново, що є суттєвою практичною перевагою для кредитора, який хоче зафіксувати борг, строк давності за яким спливає. Доказова сила: підписана боржником розписка є вагомим доказом у разі судового спору, оскільки боржник власноруч підтверджує наявність та розмір боргу, що суттєво полегшує кредитору доведення своєї вимоги в суді. Коли використовувати: коли борг уже виник (наприклад, неоформлена письмово позика, неповернутий аванс чи інша заборгованість між фізичними особами або між фізичною особою та підприємцем) і сторони бажають закріпити це письмово, щоб уникнути в майбутньому проблем із доведенням боргу, а також перервати перебіг позовної давності. Сторони: боржник (який визнає борг) та кредитор. Істотні умови: визнана сума боргу, підстава виникнення боргу, графік або строк повернення, умова щодо відсотків (за наявності), наслідки прострочення виконання. Типові помилки: невказання підстави виникнення боргу (що послаблює доказову силу документа), відсутність конкретного графіка повернення коштів, а також плутанина між розпискою про визнання боргу та договором позики, тоді як фактична ситуація є принципово іншою — борг уже існував до складання документа.

Інформація для персоналізації

• ПІБ боржника

• Адреса реєстрації боржника

• ПІБ кредитора

• Адреса реєстрації кредитора

• Визнана сума боргу (грн)

• Підстава виникнення боргу

• Графік або строк повернення боргу

• Відсоткова ставка річних (за наявності)

• Кінцева дата повного повернення боргу

• Дата складання розписки

Персоналізуйте свій шаблон

Часті запитання

Чим розписка про визнання боргу відрізняється від договору позики?

Договір позики (ст. 1046 ЦК України) породжує саме позикове зобов'язання: позикодавець передає кошти, а позичальник зобов'язується їх повернути. Розписка про визнання боргу, на відміну від цього, підтверджує вже наявну заборгованість незалежно від підстави її виникнення і слугує насамперед доказом для кредитора.

Чи перериває розписка про визнання боргу перебіг позовної давності?

Так. Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України, вчинення боржником дій, що свідчать про визнання боргу, у тому числі підписання такої розписки, перериває перебіг позовної давності, і строк для звернення до суду починає обчислюватися заново.

Яку доказову силу має розписка про визнання боргу в суді?

Підписана боржником розписка є вагомим доказом у судовому спорі, оскільки боржник власноруч підтверджує наявність та розмір боргу, що значно полегшує кредитору доведення своєї вимоги.

Чи обов'язково вказувати підставу виникнення боргу?

Законодавчо це прямо не вимагається, але вкрай рекомендовано: зазначення підстави (наприклад, попередня позика, неповернутий аванс чи інша заборгованість) підвищує достовірність та доказову силу документа.

Що станеться, якщо боржник не поверне борг у визначений строк?

Кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї суми заборгованості, що залишилася, а також стягнення 3 процентів річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Пов'язані шаблони