Розписка про визнання боргу — зразок

Презентація

Розписка про визнання боргу — це документ, у якому боржник прямо визнає, що він винен кредитору певну грошову суму, із зазначенням підстави виникнення боргу та порядку його повернення. Вона ґрунтується на загальних положеннях зобов'язального права Цивільного кодексу України (зокрема ст. 202-203 щодо правочинів) і слугує насамперед доказом: вона підтверджує існування вже виниклого зобов'язання. Відмінність від договору позики: якщо договір позики (ст. 1046 та наступні ЦК України) породжує саме позикове зобов'язання — позикодавець передає кошти, а позичальник зобов'язується їх повернути, — то розписка про визнання боргу підтверджує вже наявну заборгованість незалежно від її підстави (раніше передані кошти без письмового оформлення, неповернутий аванс, неоплачена заборгованість між фізичними особами тощо). Тобто розписка про визнання боргу за своєю природою часто має декларативний характер: вона не стільки створює нове зобов'язання, скільки визнає та документує вже існуюче, що суттєво полегшує доведення боргу кредитором у разі спору. Важливий практичний наслідок: відповідно до ст. 264 ЦК України, вчинення боржником дій, що свідчать про визнання ним боргу (у тому числі підписання розписки про визнання боргу), перериває перебіг позовної давності. Це означає, що після підписання такої розписки строк позовної давності для стягнення боргу починає обчислюватися заново, що є суттєвою практичною перевагою для кредитора, який хоче зафіксувати борг, строк давності за яким спливає. Доказова сила: підписана боржником розписка є вагомим доказом у разі судового спору, оскільки боржник власноруч підтверджує наявність та розмір боргу, що суттєво полегшує кредитору доведення своєї вимоги в суді. Коли використовувати: коли борг уже виник (наприклад, неоформлена письмово позика, неповернутий аванс чи інша заборгованість між фізичними особами або між фізичною особою та підприємцем) і сторони бажають закріпити це письмово, щоб уникнути в майбутньому проблем із доведенням боргу, а також перервати перебіг позовної давності. Сторони: боржник (який визнає борг) та кредитор. Істотні умови: визнана сума боргу, підстава виникнення боргу, графік або строк повернення, умова щодо відсотків (за наявності), наслідки прострочення виконання. Типові помилки: невказання підстави виникнення боргу (що послаблює доказову силу документа), відсутність конкретного графіка повернення коштів, а також плутанина між розпискою про визнання боргу та договором позики, тоді як фактична ситуація є принципово іншою — борг уже існував до складання документа.

Інформація для персоналізації