Договір позики між фізичними особами — зразок

Презентація

Договір позики між фізичними особами — це правочин, за яким одна фізична особа (позикодавець) передає у власність другій фізичній особі (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів у визначений строк. Правове регулювання договору позики міститься у главі 71 Цивільного кодексу України, зокрема ст. 1046-1053 ЦК України. Реальний характер договору: договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей позичальникові (ст. 1046 ЦК України), а не з моменту підписання документа. Тому в тексті договору варто чітко зафіксувати факт та момент фактичного передання коштів (наприклад, шляхом складання розписки або зазначення реквізитів банківського переказу). Письмова форма: відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а якщо позикодавцем є юридична особа — незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми. Проценти за договором: за загальним правилом позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак відповідно до ст. 1048 ЦК України договір позики між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вважається безпроцентним, якщо він не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією зі сторін, — якщо інше прямо не передбачено самим договором. Тому доцільно прямо визначити у договорі, чи є позика процентною, а якщо так — конкретний розмір процентної ставки та порядок їх сплати. Строк та порядок повернення: сторони самостійно визначають строк повернення позики та порядок повернення — одноразово всією сумою чи частинами (у розстрочку) згідно з погодженим графіком. Якщо строк повернення позики договором не встановлений, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Наслідки прострочення: відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Забезпечення виконання: сторони можуть додатково погодити забезпечення повернення позики — поруку третьої особи або заставу майна позичальника, що підвищує гарантії позикодавця щодо повернення коштів. Типові помилки: відсутність письмової форми при сумі, що вимагає її за законом, нечітке визначення того, чи є позика процентною, відсутність конкретного графіка повернення коштів, а також відсутність фіксації факту фактичного передання грошей позичальнику.