SaaS-договір B2B — зразок

Презентація

SaaS-договір B2B регулює відносини між постачальником програмного забезпечення як послуги (SaaS-провайдером) та клієнтом-суб'єктом господарювання, якому надається доступ до хмарної платформи або сервісу без передачі права власності на сам програмний продукт. Оскільки такий договір поєднує елементи надання послуг та ліцензування об'єкта авторського права, його правова кваліфікація в українському праві спирається на дві основні складові. По-перше, надання доступу до платформи як послуги моделюється за правилами глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги. Загальні положення", яка регулює відносини, за якими виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, а замовник — оплатити її. SaaS-модель за своєю суттю є наданням постійного доступу до функціоналу програмного забезпечення протягом визначеного строку підписки, а не одноразовою передачею продукту. По-друге, оскільки програмне забезпечення є об'єктом авторського права, умови його використання клієнтом (обсяг дозволеного використання, заборона декомпіляції чи розповсюдження, кількість користувачів тощо) регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права", який визначає межі майнових прав автора (правовласника) та умови, на яких третім особам надається дозвіл на використання твору (ліцензійні умови). Якщо в межах використання SaaS-платформи клієнт завантажує, вводить чи обробляє персональні дані фізичних осіб (власних співробітників, клієнтів тощо), застосовується Закон України "Про захист персональних даних", який покладає на сторони обов'язки щодо визначення статусу володільця та розпорядника персональних даних, підстав обробки та заходів захисту інформації. Партії: постачальник (SaaS-провайдер) — суб'єкт господарювання, який надає доступ до платформи, та клієнт — суб'єкт господарювання, який використовує сервіс для власних господарських потреб. Істотні умови: назва сервісу та опис функціоналу, тарифний план та обсяг наданих можливостей, строк дії підписки, вартість та періодичність оплати, рівень доступності сервісу (SLA), умови обробки даних клієнта, обмеження відповідальності постачальника та порядок припинення договору. Типові помилки: відсутність чіткого опису тарифного плану та меж функціоналу, що призводить до спорів щодо обсягу оплачених послуг; відсутність положень про відповідальність за недоступність сервісу; ігнорування питання обробки персональних даних, коли клієнт фактично завантажує в систему дані своїх працівників чи клієнтів; та нечітке визначення порядку припинення договору і подальшої долі даних клієнта після завершення підписки.