Оподаткування бізнесу: податки, відрахування та оптимізація

Оптимізація оподаткування підприємства рідко починається з якоїсь схеми. Вона починається з трьох структуроутворюючих рішень — режиму оподаткування, порядку обліку інвестицій та суворості підтвердних документів, — які визначають переважну частину реального податкового навантаження. Решта — це коригування другого порядку, значення яких часто перебільшують. У цій статті розглянуто ці три площини, а також моменти, за якими податкові органи найчастіше донараховують податки.

Режим оподаткування — засадниче рішення

Прибуток оподатковується або податком на доходи фізичних осіб на рівні підприємця чи учасників, або корпоративним податком на рівні самого підприємства.

Вибір залежить від організаційно-правової форми, але значною мірою є опційним: фізична особа-підприємець або товариство осіб може обрати оподаткування корпоративним податком, а деякі господарські товариства капіталу можуть, за певних умов і на обмежений строк, обрати режим оподаткування товариств осіб.

Вибір визначається конкретним фактором: тим, що керівник фактично виводить із бізнесу. За системи оподаткування доходів фізичних осіб уся сума прибутку оподатковується на його рівні незалежно від того, вилучає він її чи ні. За корпоративного податку нерозподілений прибуток оподатковується лише на рівні підприємства; виплачена винагорода вираховується з фінансового результату, а дивіденди підпадають під власний режим оподаткування. Підприємству, яке реінвестує прибуток, як правило, вигідніший корпоративний податок; діяльність, за якої керівник вилучає весь результат, автоматичного виграшу від цього не отримує.

Щодо ставок: знижена ставка 15% застосовується до першої частини прибутку за умов, пов'язаних з обсягом обороту, повною оплатою статутного капіталу та володінням контрольним пакетом фізичними особами. Понад цю частину застосовується звичайна ставка. Ці порогові значення періодично переглядаються, тож їх слід перевіряти для відповідного звітного періоду.

Витрати, що підлягають вирахуванню: чотири сукупні умови

Витрата підлягає вирахуванню лише за умови виконання усіх наведених нижче вимог:

• Вона понесена в інтересах господарської діяльності, а не в особистих інтересах керівника.
• Вона призводить до зменшення чистих активів, що виключає витрати, які фактично є капітальними вкладеннями.
• Вона відображена в обліку у тому звітному періоді, коли була понесена.
• Вона підтверджена належним документом.

Четверта умова — та, через яку втрачається найбільше вирахувань, і вона суто документального характеру. Реальна й цілком законна витрата стає такою, що не підлягає вирахуванню, через відсутність належного рахунку-фактури. Це також та сфера, де поширення електронного документообігу рахунків-фактур змінює практику: надійний аудиторський слід, що пов'язує рахунок-фактуру з господарською операцією та розрахунком, стає стандартом доказовості. Наша стаття про надійний аудиторський слід детально розкриває суть цієї вимоги.

Деякі витрати виключаються за самою своєю природою, незалежно від їхньої корисності: штрафи та пені, витрати на розкоші, а також частина витрат на легкові автомобілі.

Інвестиції: амортизація, резерви, вирахування

Співіснують три підходи, і вони не є взаємозамінними.

Амортизація розподіляє вирахування вартості капітального активу протягом строку його використання. Вибір методу та строку не є довільним: він має відображати реальне споживання очікуваних економічних вигід. Відповідні правила детально розглянуті в нашій статті про бухгалтерську амортизацію.

Резерв заздалегідь враховує ймовірну та чітко визначену витрату. Його вирахування можливе за умови, що подія триває на дату закриття звітного періоду і що суму можна оцінити з достатньою точністю. Резерв, розрахований у фіксованому відсотку без індивідуального аналізу, регулярно відхиляється — див. наші правила щодо резервів.

Негайне вирахування залишається можливим для активів невеликої вартості, нижче певного порогу за одиницю, а також для витрат на обслуговування, які не продовжують строк служби активу. Межа між обслуговуванням, що підлягає вирахуванню, та поліпшенням, яке слід капіталізувати, — класичний привід для донарахувань.

ПДВ — питання не лише оподаткування, а й грошового потоку

ПДВ не є витратою для платника податку, але він впливає на грошовий потік і зосереджує в собі значну частину коригувань.

Вирахування вхідного ПДВ передбачає наявність належного рахунку-фактури з усіма обов'язковими реквізитами, витрату, понесену для потреб операцій, що дають право на вирахування, та настання податкового зобов'язання у постачальника. Деякі витрати виключені з права на вирахування, зокрема пов'язані з легковими автомобілями та деякими послугами розміщення.

Кредит з ПДВ може підлягати відшкодуванню замість перенесення, що суттєво покращує профіль грошового потоку підприємств на етапі інвестування. Порядок викладено в нашій статті про коригування та відшкодування кредиту з ПДВ.

Стимулюючі механізми: оцінювати перед застосуванням

Податковий кредит на дослідження, податковий кредит на інновації, допомога на учнівство, звільнення, пов'язані з географічним розташуванням: ці механізми становлять значні суми, але логіка в них однакова. Вони вимагають документації, що формується поступово, а не відновленої в рік перевірки.

Податковий кредит на дослідження без технічного обґрунтувального досьє та без обліку часу за проєктами — це вразливий податковий кредит. Отримана сума та сума, збережена після перевірки, — це дві різні речі, і різниця повністю залежить від якості досьє.

На що звертає увагу перевірка

Звичайний строк давності дозволяє податковим органам донараховувати податки за три попередні звітні періоди. Найпоширеніші приводи для донарахувань стабільні з року в рік:

• Непідтверджені або недостатньо підтверджені витрати.
• Змішування особистого та професійного майна, зокрема щодо автомобілів, витрат на відрядження та приміщень змішаного використання.
• Недостатньо індивідуалізовані резерви.
• Капітальні витрати, віднесені на поточні витрати.
• ПДВ, вирахуваний за витратами, виключеними з права на вирахування.

Права та обов'язки під час процедури — строки відповіді, гарантії, способи оскарження — розглянуто в нашій статті про податкову перевірку.

Практичні сценарії

Створення діяльності. Вибір режиму оподаткування має ґрунтуватися на прогнозі вилучень керівника протягом трьох років, а не лише на заявленій ставці податку. Це рішення з найбільшим сукупним ефектом.

Несподівано прибутковий звітний період. Легітимні важелі наприкінці періоду обмежені: визнати обґрунтовані резерви, здійснити дійсно необхідні витрати до закриття, перевірити, чи здійснювалась амортизація. Рішення, прийняті після закриття, не мають зворотної дії.

Значна інвестиція. Вибір між негайним вирахуванням та амортизацією готується до здійснення операції, оскільки залежить від природи активу, а не від довільного рішення.

Часті запитання

Який режим оподаткування обрати? Це залежить насамперед від того, що керівник фактично вилучає з бізнесу. Корпоративний режим підходить підприємствам, які реінвестують прибуток, оскільки нерозподілений прибуток оподатковується лише на рівні підприємства. Оподаткування на рівні учасників охоплює весь прибуток, вилучений чи ні.

Чи завжди професійна витрата підлягає вирахуванню? Ні. Вона має бути понесена в інтересах господарської діяльності, зменшувати чисті активи, бути відображеною в обліку у відповідному звітному періоді та бути підтвердженою. Деякі категорії виключені за самою своєю природою, наприклад штрафи та витрати на розкоші.

Чи можна вирахувати витрати на автомобіль? Частково. Легкові автомобілі підпадають під обмеження суми амортизації, що підлягає вирахуванню, та виключення з права на вирахування ПДВ. Для вантажних автомобілів діє інший режим.

Чи резерв підлягає вирахуванню вільно? Ні. Він передбачає ймовірну, чітко визначену витрату, подія якої триває на дату закриття звітного періоду. Резерв, розрахований у фіксованому відсотку без аналізу кожної справи окремо, регулярно оскаржується.

За скільки років податкові органи можуть здійснювати перевірку? Звичайний строк давності охоплює три попередні звітні періоди, з подовженими строками в окремих ситуаціях, зокрема у разі прихованої діяльності.

Чи ризикований податковий кредит на дослідження? Сам механізм не ризикований; ризиковане досьє, складене заднім числом. Технічна документація та облік часу за проєктами мають формуватися поступово, щоб отриманий кредит витримав перевірку.

Головне

Три рішення визначають реальне податкове навантаження підприємства, і приймати їх слід заздалегідь: режим оподаткування, обраний з огляду на реальні вилучення керівника, а не заявлену ставку; порядок обліку інвестицій — між негайним вирахуванням, амортизацією та резервом; і якість підтвердних документів.

Останній пункт найменш помітний, але найбільш вигідний. Більшість донарахувань карають не сумнівні схеми, а реальні витрати, погано задокументовані. Бухгалтерський облік, у якому кожен запис пов'язаний з підтвердним документом, зберігає після перевірки те, що приблизний облік лише декларував.